Стилі інтер'єру - сучасні, класичні, етнічні | Дизайн студія Mauris

Зазвичай перед початком ремонту власник житла переглядає багато інформації в інтернеті, щоб визначитися, який стиль інтер’єру йому подобається. Оскільки вибір оздоблення, меблів та декору зростає, визначитися та обрати правильні стилі інтер’єру для оформлення стає все важче.

В загальному можна виділити три напрямки стилів – класичні, сучасні та етнічні стилі інтер’єру. Часто буває так, що в приміщенні використовують змішаний стиль, але для цього потрібна кваліфікація та високий художній смак. Це під силу тільки досвідченим дизайнерам.

Існує багато стилів інтер’єру, в цій статті ми розповімо про найбільш поширені:

Сучасні стилі інтер’єру.

Класичні стилі інтер’єру.

Етнічні стилі інтер’єру.

Сучасні стилі інтер’єру.

Сучасна класика

Сучасна класика – один з найпоширеніших стилів інтер’єру. Цей стиль не прив’язаний до модних тенденцій, які постійно змінюються. Гармонія та елегантність, які є характерними рисами сучасної класики постійно залишаються актуальними.
Дизайнерські рішення цього стилю бездоганно підходять не тільки для оформлення житлових приміщень, але й для офісів, ресторанів та бутиків. Меблі в стилі сучасна класика виглядають монументально та дорого і являються головним елементом в створенні інтер’єру.
З матеріалів переважають натуральні камінь та дерево. Дизайн інтер’єру часто доповнюють такими елементами як колони, ліпнина та багети. В наші дні цей стиль часто поєднують з мінімалізмом, приміняючи мінімум декоративних елементів.

Арт-Деко

Арт-деко – стиль в дизайні, архітектурі та мистецтві, який з’явився в 30-х роках ХХ століття в наслідок змішування класичних, західних стилів зі стилями країн сходу та інших екзотичних країн. В ньому зустрічаються африканські, египетські, індійські та азіатські мотиви.
Арт-Деко відрізняється різноманітністю та прагне задовільнити індивідуальний смак вибагливого замовника. В меблях та декорі використовуються дорогі та екзотичні матеріали – рідкісні породи дерева, слонова кістка, шкіри екзотичних тварин.  Дороге скло та кристали, масивні люстри та різноманітність освітлення – все це можна зустріти в стилі Арт-Деко.

Функціоналізм

Функціоналізм виник в наслідок індустріалізації в 20-х роках в Німеччині. Основою цього стилю – є зручність, функціональність та раціональне використання простору, тому він ідеально підходить для невеликих квартир. Меблі мають прості, геометричні форми, які органічно вписуються в планування сучасних квартир.
Інтер’єр у стилі Функціоналізм підходить сучасним, практичним людям, які проводять час вдома виключно для задоволення основних потреб – дах над головою та сон. Такі простори легко створити в середовищі сучасних типових міських будівель. Обклеївши стіни шпалерами світлого кольору, ви отримаєте відчуття свободи та незавантаженості простору. На вікнах акуратні жалюзі, але можливі і прямі однотонні штори без всяких ламбрекенів і інших прикрас. Декорування зводиться до мінімуму, або відсутнє зовсім. Головне пам’ятати, що переваги стилю функціоналізм – це прямолінійність, чистота форм і кольорів, відсутність надлишків і індустріальний шарм.

Мінімалізм

Мінімалізм – стиль гранично лаконічних форм, який характеризує повна відсутність декору, орнаментів або деталізації фасадної обробки. Предмети і простір втрачають форми, межі, створюється ілюзія нескінченного простору і невагомості.
Для сучасного Мінімалізму характерно грамотне моделювання житлового простору з набором тільки необхідних предметів, які розкривають композиційний задум, і спокійного, розсіяного світла. Приміщення зоновано по можливості без внутрішніх перегородок, з великими вікнами і багаторівневим освітленням. Вони настільки насичені світлом, що навколишній ландшафт, зливаючись з житловим простором, стає частиною його інтер’єру.
У колірній гамі переважає білий, сірий і чорний тон. А блиск скла, хромованого металу, колір природної деревини або цегли доповнюють палітру.

Хай-Тек

Хай-Тек (від англ. «Hi-tech» – високі технології) – дітище постмодерністської архітектури кінця минулого століття, яке втілило в собі гармонійне поєднання конструктивізму і функціональності простору, високих технологій, простоту і строгість декору. Стилю характерні стрімкі, прямі лінії, велика кількість скляних і металевих деталей.
Хай-тек можна віднести до ультрасучасних стилів, в ньому застосовуються конструкції, властиві промисловим будівлям. У меблях і начиннях використовуються форми предметів і матеріали, пов’язані з технікою: нержавіюча сталь, пластик і хромовані поверхні, гнуті металеві труби, сидіння що обертаються. Широко використовуються мобільні перегородки, здатні змикатися і розмикатися, що дозволяє міняти планування.

Лофт

Лофт нестандартний стиль, що прийшов до нас зі США. Зазвичай так називається горище або приміщення промислового зразка, переобладнане під житло. Нерідко стиль Лофт реалізується на верхніх поверхах занедбаних фабрик і будинків.
Головна вимога до приміщення – воно повинно бути просторим, тобто більше 100 кв. м. Простір інтер’єру в стилі лофт максимально відкритий, не перевантажений перегородками і міжкімнатними стінами. Зональне ділення за функціями зазвичай є досить умовним і роль поділу відводиться дизайну, а не конструкціям. Особливу цінність лофту надають деталі, успадковані з минулого життя будівлі: труби, вентиляція не приховані, стіни без обробки з грубої цегли.
На даний час стиль Лофт став дуже популярним, особливо в інтер’єрах громадських приміщень (ресторани, нічні клуби, виставкові зали та галереї).

Ф’южн

Ф’южн – молодий, експериментальний стиль, почав своє існування в 90-х роках минулого століття і є результатом впливу і взаємодії різних культур, традицій і технологій. Він дозволяє змішувати все в усьому, досягаючи гармонії між неоднорідними предметами та елементами. Він сподобається енергійним та життєрадісним людям, які не бояться експерементувати з кольором і формами.
Ф’южн відноситься до дизайнерських стилів, оскільки формування зв’язків між предметами засноване на емоціях, а не на їх функціональності. Головне, щоб зміст створюваного інтер’єру, колір і форми оздоблювальних матеріалів, меблів та аксесуарів органічно поєднювалися в єдине ціле в житловому просторі.

Етнічні стилі інтер’єру.

Скандинавський

Лаконічність і краса форм, використання природного матеріалу, комфорт і функціональність – ось вони основні складові скандинавського стилю інтер’єру, який набуває все більшої популярності в Україні. Даний стиль прийшов до нас з Фінляндії, Норвегії, але особливо багато він в себе увібрав з традиційного шведського інтер’єру. Це стиль інтер’єру без викрутасів.
Основна вимога до матеріалів – натуральність, саме вона привнесе до будинку затишок. Деревина, натуральні камені, скло, бавовна, льон, хутро, шкіра, кераміка, будь-які з цих матеріалів можна сміливо використати в скандинавському стилі. Всі елементи декору цього стилю покликані привнести більше яскравого світла в приміщення північних будинків. Тому білий колір є основним.
Скандинавський стиль – один з найпростіших в реалізації через великий асортимент меблів, та оздоблювальних матеріалів на полицях магазинів.

Прованс

Прованс (з фр. Провінція) – провінційний стиль Франції XIX століття, названий на честь однієї з південно-східних областей цієї країни, можна також назвати його французьким кантрі. Прованський стиль любимий по всьому світу за легкість, велику кількість світла в приміщенні та романтичний настрій.
Основа стилю – дух старовини, непомітної і чарівної. Злегка потерті і потріскані поверхні, старі меблі, нерівно обштукатурені стіни. Інтер’єрам Провансу властива пастельна гама з яскравими кольоровими акцентами, грубувата штукатурка з оголеною подекуди цегляною, або кам’яною кладкою. Ведучими в прованських інтер’єрах стали кольори теракоти, лаванди і соняшників. Яскраві відтінки розбавляються білим – вибіленим сонцем деревом, або світлою фарбою поверх.
Меблі дерев’яні, без особливої вишуканості, обов’язково мальовані, інколи розписані. Шафи, комоди, фасади кухонь можуть покривається воском або фарбуються, створюючи яскраві плями на тлі світлих стін. Інтер’єр в стилі Прованс – легкий, простий, теплий та затишний, без зайвого пафосу.

Кантрі

Кантрі (Country) – стиль з безліччю варіацій: у залежності від країни, чий колорит він відтворює, можуть змінюватися практично всі декоративні елементи в оформленні інтер’єру кантрі.
Грецький кантрі – досить простуватий. Чисто вибілені стіни контрастують з яскраво забарвленими з обох сторін дверними й віконними рамами. Мінімум меблів, як правило, дерев’яних і грубуватих. Яскравий посуд і начиння доповнюють образ сільського Середземномор’я. Американський кантрі відрізняється простотою, мінімалізмом обробки, чіткістю форм і функціональністю.
Німецький кантрі виглядає більш вагомо, там також використовуються натуральні матеріали і декоративні деталі, наприклад стилізовані під старовину світильники, ковані предмети, старовинний посуд.
Слов’янський кантрі відрізняє, перш за все, використання національних елементів декору – таких, як розпису, вітражів, кахлів. Ну і, звичайно, наявність різьблення: адже дерево – споконвіку основний мотив слов’янського заміського інтер’єру. Візерункові плетіння різьблених дерев’яних меблів перегукуються з орнаментами вишивок і розписів, що прикрашають предмети побуту.
Всі стилі інтер’єру “Кантрі” поєднує – велика кількість природних матеріалів, сільська атмосфера та простота.

Середземноморський

Середземноморський стиль – це все, що пов’язано з морем, сонцем і рясною рослинністю. Це стан умиротворення і спокою. Історично і територіально він склався з культур країн розташованих на Середземному морі: Греція, Туреччина, Туніс, Алжир і Марокко, італійська і французька Рів’єра, Іспанія та інші.
Основна нитка в цьому стилі інтер’єру – архаїчна простота. Практичний комфорт створюється підручними засобами з часткою винахідливості, любові до творчості і традицій.
Інтер’єри в середземноморському дусі побудовані на поєднанні невимушених античних мармурових елементів з керамікою, кованими меблями і фарбованим у відкриті яскраві кольори деревом. Довершують атмосферу типові фруктові мотиви, біло-блакитна клітинка в текстилі і декори з морською тематикою.

Колоніальний

Колоніальний стиль в інтер’єрі виник в епоху морських експедицій, відкриття і завоювання нових земель. Ця епоха характеризувалася взаємопроникненням культур: європейці принесли на «туземні» території свою культуру, запозичили у місцевого населення деякі особливості їхнього способу життя, та елементи оздоблення оселі.
У наш час колоніальний стиль в інтер’єрі знову набуває популярності: у моді еклектика, творче поєднання часом несумісних предметів, але в результаті утворюється оригінальне і органічне оформлення житлового простору. В наші дні колоніальні елементи декору поєднуються із сучасними оздоблювальними матеріалами і технікою.
Для традиційного колоніального стилю характерне, зорієнтоване навколо вітальні, планування. Насичене повітрям вільний простір розділяється на зони умовно: за допомогою різних рівнів підлоги або стелі, плетених ширм, розсувних перегородок, екранів з тканини або колонами. Оздоблення лаконічне: білі стіни, фактура яких нагадує грубу штукатурку, потріскану глину або покритий побілкою камінь. Підлогу можна викласти керамічною плиткою або природним каменем, а можна покрити вибіленими, ніби під сонцем, дошками. При створенні колоніальних інтер’єрів слід використовувати природні матеріали – дерево, глину, бронзу, шкіру, кераміку. Колірна гамма теж повинна відповідати природним відтінкам: охра, золото, теракота, колір зістареного дерева, оливковий.

Східний

Східний інтер’єр поєднує в собі стилістику країн Сходу, яка передбачає яскраві соковиті кольори: рожевий, блакитний, жовтий на тлі чорного або білого, які можуть бути пом’якшені темними, або світлими породами дерева. Так само задають східний відтінок інтер’єру багаті малюнки або хитромудрі геометричні фігури. І, звичайно, тканини в “східному стилі” – блискучий шовк і муар, повітряна органза, переливаючись чарівним сяйвом, нагадують палаци магараджів і чарівні казки Шахерезади.

Класичні стилі інтер’єру.

Класицизм

Класицизм – аристократичний стиль, в якому за основу взяті прості та чіткі форми античного мистецтва. Строгість та вишуканість – основні характеристики інтер’єру в стилі класицизм. Колони, вази, скульптури, живопис та дзеркала найчастіші предмети декору. Використання дорогих, якісних та натуральних матеріалів оздоблення (дерево, камінь, мармур) в поєднанні з вишуканими м’якими меблями створюють елегантну та аристократичну атмосферу позбавлену зайвої та надмінної розкоші.

Ампір

Ампір – стиль інтер’єру, який зародився в другій половині 18-го століття у Франції, в перекладі з французького “ампір”(empiere) – імперія. У цьому стилі все покликане показати розкіш та парадність. Масивні монументальні форми, складні узори та драпірування, використання металів та дорого текстилю в декорі інтер’єру, картини та дзеркала в масивних рамах, все це – невід’ємні атрибути стилю Ампір.

Романтизм

Романтизм зародився також у Франції наприкінці 18 століття. На початку віку технічного прогресу, багато визначних діячів мистецтв задумуються про те, що в бажанні встигати за новими винаходами та технологіями, людина забуває про зв’язок з природою та все менше розуміє власні почуття.
Ніжні текстури та палітра кольорів, плавні лінії, вишукані та легкі конструкції меблів, натуральні матеріали в декорі та оздобленні, заставляють уповільнити ритм життя та прислухатись до власних почуттів.

Розкіш та шик не є характерними ознаками романтизму, та все ж важко назвати цей стиль економним, або недорогим. Головна мета даного стилю – створити комфортну, затишну та природну атмосферу в домівці.

Бароко

Одна з характерних рис бароко – просторові ілюзії, які супроводжують інтер’єри цього стилю. Компоненти, традиційні для барочних інтер’єрів – дзеркала, стелі, стіни, екрани – розписані зображеннями, засновані на картинах життя небожителів. На стінах висять гобелени, що містять зображення пейзажів, такі гобелени можна побачити і в сучасних багатих будинках. Урочистий пафос інтер’єру посилюється за допомогою великої кількості важких тканин, килимів, багатих виблискуючих люстр, позолоченої ліпнини, в якій переважає тематика зображень листя і плодів. Криволінійні, округлі контури надають декору динаміки і мальовничості.